Алкоголь на святковому столі

Уявімо собі таку ситуацію: раптом вмить зникли всі алкогольні напої… Якою буде ваша реакція?

 

У своєму житті людина (так вона вже створена) завжди намагається отримати задоволення – позитивні емоції. Розпочинаючи будь-яку справу, ви подумки створюєте образ того, до чого прагнете. Коли справу завершено, і створений вами образ співпав із досягнутим результатом, отримуєте задоволення. В головному мозку існують спеціальні центри, де і народжуються позитивні емоції. Вчені навіть відкрили речовини, які, потрапляючи в організм, збуджують саме “центри задоволення”. До таких речовин належить і алкоголь. Опинившись в організмі, він досягає центрів задоволення і створює відчуття насолоди, ейфорії, знімає напругу, пригнічує почуття тривоги, страху, провини, стимулює сексуальну та емоційну активність.

Властивість алкоголю викликати ейфорію в кожного проявляється по-різному. Існує тип людей, які завжди після вживання спиртного відчувають ейфорію. Саме вони знову і знову намагаються викликати такий стан, постійно вживаючи алкоголь. Це призводить до появи залежності – тієї негативної якості, яка загрожує будь-кому і перетворює алкоголь із “друга” на “ворога”.

Варто згадати одну з найдавніших захисних реакцій організму на вживання спиртного – блювоту. Шлунок взагалі сприймає алкоголь як отруту і тому природно намагається його позбутися. Мільйони років у нас формувався цей захисний механізм. Він є не лише ефективним, а інколи просто рятівним. Щаслива та людина, у якої гарний блювотний рефлекс! У своєму житті я часто таких бачив. На жаль, більшість із них сприймали це явище як невміння пити, тому страждали, вважаючи себе дефективними. Бідолаги! Знали б вони, що природа наділила їх безцінним даром – не сприймати отруту (алкоголь). Саме завдяки цій властивості їх практично неможливо зробити алкоголіками.

Алкоголь – це не тільки реальність чи засіб втечі від неї, але й міфи, з ним пов’язані. Ось один такий міф.

Досить часто, коли в деяких матерів-годувальниць виробляється мало молока, “доброзичливі” знайомі радять для підсилення лактації пити пиво або в невеликій кількості вино. Прикро, але вони навіть не задумуються, що алкоголь із молоком матері легко надходить у кров малюка. А це може викликати в дитини хвороботворні прояви: збудження, неспокійний сон, а інколи й судоми.

Ще одним міфом, пов’язаним із вживанням спиртного, є теорія “безпечних доз”. У великих кількостях алкоголь швидко призводить до залежності й викликає хвороби печінки (цироз). При зменшенні дози його токсична дія зменшується, але помітно нівелюється й ейфорійна. Тут і з’являється ідея обчислити таку дозу, щоб при максимальній наркотичній (ейфорія, задоволення) дії був мінімальний (а в ідеалі нульовий) шкідливий вплив.

 

Деякі дослідження стверджують, що небезпечно переступати такі межі:

• жінкам більше 120 г 100% алкоголю на тиждень;

• чоловікам більше 200 г 100% алкоголю на тиждень;

 

Інші вчені переконують, що ризикованим є вживання протягом дня:

• 60 г чистого етанолу чоловікам;
• 20 г чистого етанолу жінкам.

 

Потрібно знати, що 20 г чистого 100% алкоголю містять:

• півлітровий кухоль 5% пива;
• два келихи вина;
• кожна чарка горілки.

 

Прокоментувати всю вищевказану інформацію я можу лише так: наука не стоїть на місці. Те, що колись було беззаперечним, сьогодні вважається хибним і, навпаки, те, що раніше безапеляційно відкидалося, завтра буде сприйняте й підтримане.

Отож-бо, ставтеся критично до таких нормативів. Немає в світі двох однакових людей, не може бути й однакових норм життя чи їжі для них. Цьому є клінічні підтвердження. Я знав жінку, печінка якої’ серйозно постраждала від склянки сухого вина (20 г алкоголю!). Повірте, існує немало людей, які мають підвищену чутливість до алкоголю…

 

Частина 2. Фізико-хімічна

 

Етиловий спирт (етанол, Зрігііиз уіпі) – прозора, легша від води рідина з характерним запахом, пекуча на смак, чудово розчиняє різноманітні органічні сполуки. За калорійністю займає проміжне місце між жирами та вуглеводами -7,1 ккал/г.

Після вживання алкоголь всмоктується шляхом дифузії в усіх відділах шлунково-кишкового тракту, починаючи з ротової порожнини. Причому швидкість всмоктування залежить від концентрації розчину, його кількості, ступеня наповнення шлунка і кишечника, характеру їх вмісту. І звичайно, від швидкості переміщення продукту вживання в напрямку від шлунка до тонкого кишечника. Саме з нього найбільша кількість (30%) алкоголю потрапляє в кров. Зате найвища його концентрація в слині, сечі, жовчі та спинномозковій рідині.

Розподілення етилового спирту в організмі відбувається згідно дифузії рівноваги, залежно від вмісту води в органах і тканинах. Незважаючи на це, 90% алкоголю так чи інакше піддається розкладу лише в печінці. Саме вона здатна забирати з крові, що протікає через неї, приблизно 6-12 г етанолу на годину. Жоден інший орган не в змозі піддати алкоголь обмінним перетворенням, адже будь-які інші механізми, що регулюють його обмін, відсутні. Лише 10% етанолу виводиться назовні нирками та легенями в незміненому вигляді. Отож, на печінку і тільки на неї покладене завдання впоратися з алкоголем.

Складається враження, що етанол про це добре “знає”. Молекула його невелика, має просту будову, абсолютно розчинна у воді, а відповідно й у біологічних середовищах організму. Саме це забезпечує швидке та безперешкодне проникнення етанолу до місця його активного обміну – в клітини печінки. А те, що в складі молекули аж 6 іонів водню, визначає основний шлях його утилізації – окислення. Варто лише перепити, – і алкоголь негайно захоплює всі окислювальні шляхи обміну, перешкоджаючи нормальному окисленню інших речовин.

Цікаво, що швидкість елімінації (окислення)етилового сприту складає 90-130 мг/кг/годину. Цей процес визначається генетично (у кожної людини різний) і не залежить від кількості випитого алкоголю.

 

Частина 3. Історична

 

Мистецтво виготовлення алкогольних напоїв виникло за багато тисячоліть до нашої ери. Навіть у Біблії, в легенді про Ноя згадується виготовлення вина і сп’яніння від нього. Цілком ймовірно, що вже в первіснообщинному ладі випадково знайдений людиною фруктовий плід, який піддався бродінню, вплинув на неї сп’яняюче.

В різні часи різні народи мали свої секрети отримання алкоголю. У Стародавньому Китаї, наприклад, виготовляли його з рису, в Індії -з пшениці, рису чи ячменю, в Ірані – з коноплі, а скіфи – з кобилячого молока.

Але “масове” виробництво алкоголю пов’язане з виноградом. Саме з нього араби в VI столітті нашої ери отримали новий напій “аль-кегель”, що в перекладі означає “одурманюючий, невловимий”.

Пройшовши довгий шлях, алкогольні напої, а саме в такій формі ми сьогодні вживаємо етиловий спирт, із легкої руки англійських авторів стали підрозділятися на міцні та слабкі. До перших відносять безпосередньо етиловий спирт і продукт його розведення з водою – горілку, коньяк, віскі та інші. Зазвичай, вміст етанолу в них від 40 до 50%. Розбавляючи їх, отримуємо аперитиви.

Слабкі алкогольні напої представлені столовими та кріпленими винами, пивом. У них спирту 5-20%.

Інші напої (наливки тощо) цілком вписуються в дану схему.

Шкода, проте існує ще одна група речовин, які містять алкоголь-сурогати (одеколони, розчинники). Сюди ж можна віднести й фальсифіковані напої (підроблені коньяки, горілки, лікери), випивши які, ви, в кращому випадку, отримаєте важке отруєння, а в гіршому – помрете.

Щоб не закінчувати на песимістичній ноті, нагадаю, що в природі існують рослини, здатні виділяти алкоголь. В Африці росте незвичайне дерево – мерула. Воно має солодкі плоди, які достигають раз на 3-4 роки, коли видається дуже спекотне літо. Ось тоді сік мерули починає бродити, а кожен плід перетворюється на посудину з вином.

Полюбляють такі плоди не лише люди, але й тварини, особливо слони. Саме вони влаштовують у місцях, де ростуть мерули, “бенкети”, які тривають декілька днів. У цей час зустріч із сп’янілою твариною є небезпечною, що, до речі, стосується і п’яної людини.

 

Частина 4

 

Вино надає кожному, хто його п’є, чотири риси. Спочатку чоловік стає схожим на павича – він красується, його рухи плавні й величаві. Потім набуває характеру мавпи – починає зі всіма жартувати і загравати. Після цього – уподібнюється левові – стає самовпевненим, гордим. Але врешті він перетворюється на свиню і, як свиня, валяється в грязюці.

Абуль Фарадж

 

Давно вже доведено на практиці, що людина, вживаючи алкоголь, проходить три ступені сп’яніння. Вираженість цих стадій залежить від кількості алкоголю, який потрапляє в кров. Вчені полюбляють її демонструвати в цифрах: 0,5-1,5% – сп’яніння легке, 1,5-3% -середнє, 3-4,5% – важке, 6-8% – зазвичай, смертельне.

Залишивши наукові дослідження, перейдемо до практичних спостережень. Різні стадії сп’яніння послідовно змінюють одна іншу завжди в строгому порядку. А от швидкість цієї зміни є варіабельною: залежить від кількості алкоголю, його міцності, загального стану здоров’я і навіть від вашого самопочуття на дану хвилину (втомленість, недосипання).

Перший ступінь сп’яніння -легкий – найбільш приємний. Він подобається практично всім людям, які вживають алкоголь. Власне, саме заради досягнення цієї стадії більшість і п’ють спиртне. Покращується настрій, виникає задоволення собою і оточуючими, думки приємні. Людина відчуває потребу в спілкуванні, покращується апетит. У цілому особі на цьому ступені сп’яніння здається, що їй добре, можливості стали більшими, думки яснішими, ніж раніше.

Насправді, відбувається зворотне – думки повільніші, банальніші, судження поверхневі, втрачається чіткість рухів. Але ніхто на це спочатку не звертає уваги.

Якщо зупинитися, не вживати більше алкоголю, через півгодини-годину стан нормалізується. Залишаться лише приємні спогади.

В разі продовження вживання алкоголю, картина змінюється, що символізує середній ступінь сп’яніння. З’являються незадоволення, дратівливість, образи на оточуючих. Переоцінюючи свої можливості, хтось імпульсивно може розпочати бійку, робити інші негарні вчинки.

Таке сп’яніння змінюється глибоким сном із важким пробудженням. Останнє швидше схоже на справжні тортури: в’ялість, розбитість, сухість язика, спрага, неприємний запах із рота, нудота. А от більшої частини подій, що передували сну, людина не пам’ятає.

Найнеприємнішу картину можна побачити при третій стадії сп’яніння, коли поступово розвивається алкогольна кома. Свідомість сплутана або взагалі втрачається, виникають блідість, пригнічення дихання, різке зниження температури тіла, мимовільні сечовипускання та дефекація. Такий стан триває декілька годин і навіть діб. Після виходу з нього людина зовсім нічого не пам’ятає (алкогольна амнезія).

 

Частина 5

 

Де і коли б не сходилися люди, задля яких би цілей – для веселощів, для обміну думками, для обговорення чогось важливого або щоб просто відпочити – завжди їх об’єднував алкоголь.

Джек Лондон

 

З часів великого письменника мало що змінилось, адже причина явища криється у звичках і обрядах. Саме сила традиції примушує людину пити тому, що п’ють інші на святах і ювілеях, на хрестинах і поминках, на весіллях і фуршетах. Буває, що престижність святкового столу визначається не кулінарними виробами, а кількістю пляшок із спиртними напоями. А ознакою гостинності стає мало не силоміцне примушення “випити до дна”.

Більше того! Якщо хтось помічає, що його сусід по компанії лише робить вигляд, що п’є, а насправді ухиляється, його негайно викривають, ставлячи в незручне становище.

 

Частина 6

 

П’ють і їдять усі люди, але пиячать і об’їдаються тільки дикуни.

В.Г.Белінський

 

Те, що алкоголь шкідливий для здоров’я, знають усі. Отож, якщо ви маєте тверді переконання, вмієте наполягти на своєму, – взагалі відмовтеся від нього за святковим столом. Незручно почуватимете себе лише перші рази. Бути “білою вороною”, відповідаючи на запитання: “Ти що хвора чи вагітна?” – досить неприємно. Якщо ви твердо будете настоювати на своєму, вас нарешті залишать у спокої (обов’язково наголосивши, що ви “самі себе караєте”).

Коли ви людина не досить вольова і вирішили пити, то ось вам декілька порад -основ етики і естетики “застілля”.

 

І. Дотримуйтеся завжди міри і тверезості

 

Не пийте за один раз більше тієї кількості, яка гарантує тверезу поведінку. Толерантність (стійкість) до алкоголю різна, а тому неможливо визначити “безпечні норми”.

 

Важливим для самоконтролю є вміння самому встановлювати вміст алкоголю в крові. Це можна зробити, знаючи вагу тіла і кількість випитого алкоголю. А формула така: Со=А/р*ж (або ч),

де Со – вміст алкоголю в крові в промілях;

А – кількість випитого алкоголю (чистого 100% в грамах);

р – вага тіла в кг;

ж – коефіцієнт для жінок – 0,6;

ч – коефіцієнт для чоловіків – 0,7.

Вміст алкоголю 0,2-0,5% в крові вказує на вживання алкоголю. 0,5% алкоголю в крові – поріг нетверезості, більше 0,5% – стан нетверезості.

З огляду на це, коротко нагадаємо основні ознаки стадій алкогольного сп’яніння.

 

1. Легке сп’яніння (вміст алкоголю в крові від 0,5 до 1,5%).

 

Самопочуття стає кращим, настрій веселішим, зникають страх, тривога.

 

Одночасно спостерігається:

• зниження рефлексів;
• втрата здатності виконувати точні рухи;
• втрата до точного розумового аналізування;
• розлади діяльності центральної нервової системи;
• зниження критики.

 

2. Сп’яніння середнього ступеня (від 1,5 до 3%):

 

• виражене алкогольне одурманення;
• розлади координації рухів;
• втрата рівноваги;
• обмеження інших функцій (зір, слух) і зниження рефлексів;
• обмеження надходження сигналів (збудників) до особи;
• підвищення сексуального потягу.

 

3. Глибоке алкогольне сп’яніння (від 3 до 4,5%):

 

• поглиблення наркотичної дії алкоголю на центральну нервову систему;
• розлади мови;
• порушення орієнтації в навколишніх подіях;
• розлади дихання і кровообігу;
• наркотичний сон.
• Вміст алкоголю, що перевищує 4,5% в крові, може призвести до смерті.

 

Увага! Основне правило – не допустити появи другого ступеня сп’яніння, припинити вживати алкоголь.

 

II. Ніколи не пийте без закуски

 

Натще перші ознаки сп’яніння з’являються через 5-10 хвилин, максимальна концентрація алкоголю в крові встановлюється через 30-80 хвилин.

При наповненому шлунку ці терміни подовжуються в 2-4 рази. Під впливом осмотично-активних речовин (сіль, цукор) всмоктування сповільнюється. Цьому ж сприяють картопля, м’ясо, жир, молочні страви.

Хочу зауважити: якщо кажуть, що до м’яса смакує червоне сухе вино, а до риби та птиці лише біле сухе, то це не примхи гурманів. Це результат довгих спостережень над тим, що призводить до більшого, а що – до меншого сп’яніння.

Якщо святковий стіл у ресторані, то не соромтеся попросити офіціанта пщібрати вам напій.

 

III. Не змішуйте різні напої.

 

Якщо змішати різні напої, особливо газовані (шампанське з горілкою або віскі з содовою), то швидкість всмоктування алкоголю зростає в декілька разів. Дуже швидко настає важке сп’яніння.

 

IV. Не пийте якщо ви:

 

• хворі (на гострі чи хронічні захворювання);
• перевтомлені, невиспані.

 

В таких випадках сп’яніння розвивається дуже швидко, і мінімальні дози алкоголю призводять до середнього або важкого сп’яніння.

 

V.  Уважно перевіряйте якість спиртного.

 

Придивляйтеся до пляшки, етикетки, корка, – в разі найменшої підозри на фальсифікацію, вживати алкогольний напій категорично заборонено!

 

Частина 7.  Похмілля

 

Вранці, після глибокого сну, людина, протверезівши, прокидається. Ейфорійна дія алкоголю пройшла. Що ж залишилося?

Якщо було випито “небагато” (легкий ступінь сп’яніння), самопочуття, здається, не страждає. Звична робота виконується успішно. Проте втома відчувається швидше.

Зовсім інша ситуація, коли випито більше – настає похмілля. За самим змістом слова зрозуміло, це стан, що виникає після сп’яніння (хмелю). Лікарі розрізняють два різних стани: “післяінтоксикаційний” і “абстинентний” синдром. Абстинентний синдром – це життєва потреба в алкоголі, що виникає після сп’яніння в хворих на алкоголізм.

Післяінтоксикаційний синдром -стан після отруєння, який розвивається у людини в результаті вживання алкоголю.

А ознаки його такі: пригніченість, поганий настрій, дратівливість, психічна і фізична слабість, спрага, сухість у роті, задишка і серцебиття під час навантаження. Апетит відсутній, голова болить. Про зовнішній вигляд годі вже й казати: вчорашнє зловживання алкоголем приховати неможливо. Обличчя набрякле, особливо навколо очей, бліде або з червонуватим відтінком. З кожним подихом виходить нова хвиля “перегару – це видаляються через легені з крові кетонові тіла (продукти неповного розпаду етанолу).

Естетично це жалюгідне видовище, тому не дивно, що більшість намагаються його замаскувати.

Цікаво, що американські психіатри склали список майже 40 таких способів, хоч ефективність їх усіх невисока.

Найбільш вживаний спосіб маскування перегару -застосовувати речовини з інтенсивним запахом (одеколоном прополіскують рот, наносять на одяг). А в цьому “букеті ароматів” все одно провідним залишається перегар.

Той, хто намагається його приховати, дотримується дистанції із співрозмовником, затримує дихання, вдихає частіше і глибше, а видихає поверхнево і рідше. Саме такі дії тільки привертають увагу оточуючих, а ефективність їх майже нульова.

 

Як покращити самопочуття?

• Випийте гарячого чаю з лимоном або міцної кави.
• В жодному разі не пийте алкогольних напоїв (ні міцних, ні слабких). Після них, якщо ви не хворі на хронічний алкоголізм, вам стане ще гірше.
• Увага! Перша допомога при алкогольному сп’янінні (отруєнні алкоголем)
• Забезпечте доступ свіжого повітря, розстебнувши комірець.
• Змочіть вату нашатирним спиртом і періодично давайте вдихати його пари.
• Якщо хворий при свідомості, промийте шлунок теплою водою, викличіть блювоту. Для цього потрібно випити 4-5 склянок води, додавши до неї столову ложку соди.
• Дайте випити теплого чаю або кави. На голову покладіть змочений у холодній воді рушник, на ноги -грілку.

 

Якщо людина без свідомості:

•  негайно викличте “швидку”;
• покладіть хворого на бік, опустивши голову (для попередження потрапляння блювотної маси в дихальні шляхи);
• марлею або носовичком видаліть із рота слиз і попередьте западання язика;
• чекайте на лікаря.

Юрій Шугалей, кандидат медичних наук.