Юрій ШУГАЛЕЙ: «Українці довше жили б і мали краще здоров’я, якби не зловживали алкоголем»

Лише на Тернопіллі на обліку перебуває 15 тисяч хворих на алкоголізм. Ці цифри – офіційні. Насправді ж, кажуть фахівці, їх можна множити уп’ятеро, а то й більше.

В обійми «зеленого змія» людей усе частіше штовхають безробіття і соціальні негаразди. Ті ж, хто підсів на чарку, не шкодують на згубну пристрать і останніх грошей. Торік на алкоголь і цигарки українці витратили понад 76 мільярдів гривень, інформує Державна служба статистики. Виробники не економлять на просуванні товару, а коштів на пропагування здорового способу життя у держави, як завжди, бракує.

Чому люди заглядають у чарку? І як цьому зарадити? «Наш ДЕНЬ» запросив до розмови заступника головного лікаря обласного наркологічного диспансеру Юрія ШУГАЛЕЯ.

 

 Алкоголізм – діагноз вже і для молоді

– За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, Україна – п’ята в світі за кількістю спожитого на душу населення алкоголю. Наскільки серйозна ця проблема для мешканців Тернопілля?

– Ситуація із вживанням міцних напоїв тривожна. Найгірше, що алкоголізм молодшає. Колись залежність від зеленого змія виникала у віці 35-55 років. Сьогодні ж дуже часто до нас поступає молодь 25-30 років. А між тим, що раніше починається алкоголізм, то злоякісніше він проявляється. Запої стають частішими, додаються важкі психопатологічні розлади.

– Де люди п’ють більше: у містах, селах?

– Заглядають у чарку всюди. Хоча останнім часом до нас частіше поступають сільські мешканці.

– Юрію Семеновичу, ви знаєте чимало людських історій. Що, за вашими спостереженнями, призводить до алкогольних залежностей?

– Причини різні. Але на першому місці все-таки соціальні фактори. Через невлаштованість, відсутність роботи люди шукають розраду в міцних напоях. Впливає на ситуацію і міграція. Коли хтось із подружжя вирушає на заробітки, для іншого це психологічно важко, адже втрачаються сімейні стосунки. З-за кордону люди теж нерідко повертаються з алкоголізмом.

До речі, заробітчанство впливає і на поширення алкоголізму серед молоді. Діти ростуть без належного догляду й піклування. А позитивний вплив сім’ї дуже важливий, аби підлітки не почали заглядати у чарку.

Свій внесок у розповсюдження моди на алкоголь робить телебачення. Спонсорами спортивних подій є алкогольні бренди. Відомі спортсмени рекламують пиво. У молоді формується уявлення, що вживати алкоголь – це круто, бо так роблять сильні, успішні люди.

 

І за три роки можна спитися

– Як швидко може виникнути залежність від оковитої?

– Буває, і трьох років регулярного вживання алкоголю достатньо, особливо якщо це молода людина. Залежність може розвиватися швидше після черепно-мозкової травми, жовтухи. Відіграє свою роль і спадковість. Учені виокремили ген, який впливає на залежність від спиртного, та керувати ним поки що ми не навчилися.

З іншого боку, дехто може постійно вживати алкоголь і не переступити поріг залежності. Однак, таких людей небагато.

– Що головне у лікуванні аклоголізму?

– Звернутися до лікаря. Дуже багато людей взагалі не роблять цього. І помирають, не отримавши допомоги. Чимало з них гинуть від супутніх недуг. Збільшення випадків серцево-судинної патології, захворювань шлунково-кишкового тракту, особливо печінки, психоневрологічних розладів – усе це свідчить про алкоголізацію населення.

– Родичі залежних від зеленого змія нерідко скаржаться: мовляв, як не просили, але від допомоги чоловік чи жінка категорично відмовляються…

– У таких випадках я завжди наголошую: не згадуйте слово «лікування», це викликає спротив. Скажіть простіше – поговорити з лікарем. А вже фахівець повинен переконати людину пройти необхідні процедури. Найперше, чим ми можемо допомогти, – це зняти отруєння. Далі має бути психотерапевтична робота, щоб людина визнала свою залежність і почала лікування.

– Нині жінки п’ють на рівні з чоловіками, часто навіть більше. Побутує думка, що жінки не виліковуються від алкоголізму… А як у вас на практиці?

– Алкоголь не вибирає статті. Але жінкам звертатися по медичну допомогу психологічно важче. Тому на десять пацієнтів, які до нас поступають, приблизно одна жінка. Хоча їх могло б бути набагато більше. У сім’ї, де виникає алкогольне залежність, дружина бореться за чоловіка, але, на жаль, рідко буває навпаки. А жіночий алкоголізм також лікується, та при цьому дуже важлива підтримка близьких людей.

 

Жертви любові до пива

– Юрію Семеновичу, то коли варто бити тривогу?

– Коли людина не може зупинитися, сказати собі – досить. Втрачає контроль над поведінкою. Коли рідні просять перестати вживати алкоголь. Це серйозна причина для тривоги.

– А як щодо пива? Настирлива реклама вже зробила його національним напоєм українців, а обсяги продажу зростають з кожним роком.

– І справді, стереотип, нібито пиво – безневинний напій, робить свою справу. Людей, що пристрастилися до нього, стає все більше. Часто можна почути: мовляв, а що там 2-4 пляшки, це ж пиво. Однак, залежність від нього розвивається так само, як і від міцніших напоїв. Люди, які випивають по кілька літрів пива у день, мають хвору печінку, у них набрякле обличчя. Адже у концентрованому вигляді – це той же спирт.

– Як можна зупинити алкоголізм серед населення, які мають бути зроблені кроки як з боку держави, так і самої людини?

– Має пропагуватися культура здорового способу життя. Населення України зменшується швидкими темпами, а причина – ось вона, близько. Люди довше жили б і мали краще здоров’я, якби не зловживали спиртним. Дорослі мусять усвідомити, що мають справу з отрутою, яка захована за гарною етикеткою.

Так само не можна дітям давати куштувати алкогольні вироби. Усе починається з родини. Діти копіюють те, що спостерігають серед дорослих. І якщо вони бачать своїх батьків чи інших членів сім’ї п’яними, то розуміють, що це соціально нормальна поведінка.

– Що б ви порадили людям, які втратили надію на те, що близька їм людина кине пити?

– Не можна зневірюватися. Якось до мене звернулася сім’я, що мешкає у США. Сюди вони приїхали відвідати рідних. Чоловік страждав на алкоголізм, і в Тернополі ми йому допомогли. Згодом жінка надіслала лист із словами вдячності. Вона написала: «Я вже й не вірила, що знову побачу чоловіка, яким він був раніше. У мене наче святі хату перелетіли…». Тож потрібно пам’ятати: можливості лікування є в будь-якій стадії алкогольної залежності. За свою практику я мав справу з тисячами людей, які покинули пити й нині у них повноцінне життя.

Антоніна БРИК.

 

Джерело: http://nday.te.ua